Де плетуться квіти щастя у вінок,
і кожен шукає свою зорю...
Там вариться доля, єдина на двох,
приправлена словом "Люблю".
Де піняться хвилі об берег добра,
грозою штормить на життєвім шляху...
З роками там, наче перлина морська,
дорожчає слово "Люблю".
Де вітер надії на струнах небесних
заграє тихо мелодію неземну...
Крізь темряву ночі і плотик тілесний
долине до серця єдине - "Люблю".
І казка ласкавого щастя жіночого,
немов виринає з чарівного сну...
Дитячі щасливі, здорові і лагідні очі
засяють магічним словом "Люблю".
І пензлями мудрості, досвіду час
щомиті малює картину свою...
Так пишеться доля, єдина для вас,
в обрамленні слова "Люблю".