"Новорічна казка"
Дін - дон, дін - дон... Годинник б'є -
і раз, і два... Й дванадцять скоро буде...
Дін - дон, дін - дон... І казка настає,
і щось незвичне діється усюди...
... З тобою поруч той, хто так тебе кохає,
кого кохаєш ти - і ніжно, і ласкаво...
І перед вами світ весь пропливає,
хоч хвилі пробігають дуже мляво.
Вони несуть кораблик ваш у даль,
а ви, обнявшись, стоїте на вітрі.
Десь там, чаруючи, виспівує рояль, -
усе змішалось, ніби фарби на палітрі.
З бокала ти шампанське п'єш,
тримаючи його за ніжку чорну,
за славу, ту, яку ти пізнаєш,
за свій талант, і за красу чудову.
Тебе вітає Лондон і Париж,
ти полониш Афіни і Венецію..
На крилах слави і кохання полетиш, -
лише у казку ти повір оцю.
Дін - дон, дін - дон... Годинник б'є -
і раз, і два... Й дванадцять скоро буде...
Дін - дон, дін - дон... І казка настає,
і щось незвичне діється усюди...
... Перед тобою височіє вже палац, -
такий яскравий, гарний і розкішний.
По тих сходинках ти ідеш не в перший раз,
бо жив колись він в твоїх мріях ніжних.
І ось ти в залі - наче королева,
в казковій сукні і з букетом квітів.
Всі возвеличують твою красу до неба,
навколо тебе радість сіють діти.
Тебе запрошує до танцю принц казковий,
цілує руки, губи й очі...
В цей сон ти поринаєш знову й знову,
щоб з ним проводити і дні, і ночі.
Ти будеш жити з ним у цьому замку,
ти будеш і дружина, і цариця...
... І все ж повір у цю чудову казку,
бо то реальність, а не те, що сниться.
Дін - дон, дін - дон... Годинник б'є -
і раз, і два... Й дванадцять скоро буде...
Дін - дон, дін - дон... І казка настає,
і щось незвичне діється усюди...
... На дворі тихо - тихо пада сніг,
спокійно віск по свічечці тече...
Перед тобою той, який зумів
так покохать чаруюче тебе.
Бо він - неначе принц із "Попелюшки",
із казки вийшов, щоб тебе забрати
у світ, де темряви лиш трішки,
але любові й світла так багато.
У світ добра, у світ принцес, -
там лиш для тебе заспіває вітер...
Дістане місяць принц з небес,
і лиш тобі він подарує квіти.
І підповзе до ніг біленьке кошеня, -
так ніжно приласкається до тебе...
І щоб збулася казочка оця -
тобі повірити у неї треба.