Похресникам

Мария Солонинка
Коли хмарки у небі розтопились,
і землю сонечко так гарно зігрівало, -
тоді ви, хлопчики, родились,
а у батьків аж два синочка стало!

Ви зараз в мами на руках, -
такі маленькі і цікаві, -
багато ще незнаного для вас, -
долоні мами впізнаєте ви ласкаві.

А з часом ваші оченята
побачать нові ночі й дні,
знайомі будуть сонця променята,
хмарки у небі стануть дорогі.

Полине дзвониками ваш веселий сміх,
і по - дитячому ще спрощенні слова,
і перші кроки, й ваш нестримний біг, -
це вашої весни пора.

А прийде втома днів прожитих, -
завжди ласкаві батьківські серця, -
і вам в їх затінку спочити,
любов'ю їх наситити життя.

Я в час, коли тремтлива ніч
віднесе вас в долину снів,
ви з казкою своєю віч - на - віч
зустрінетесь у ліжечку своїм.

Вас колихатиме тепленький вітерець,
зірки в химернім танці закружляють,
і колискову місяць - молодець
в віконечко тихенько заспіває.

Нехай міцним й корисним буде сон ваш,
відпочивайте й виростайте в ньому,
і поринайте у життя свого віраж,
крокуйте сміло по шляху крутому.

Хай буде встелений він квітами фортуни,
а навкруги лиш радощів панує аромат,
і вашого добра відлуння
до вас вертається збагачене стократ.