ТРАВА ДИТИНСТВА
Трава дитинства не зів'яла:
Вона в долині тій росте,
Де наша мати пов'язала
В снопи проміння золоте.
Трава дитинства не зів'яне:
Їй зеленіти крізь роки,
Гойдати втомлені тумани,
Ховати спалені зірки…
Трава дитинства зеленіє!
Чого ж мені іще хотіть?
Усіх дощів прошу несміло:
“По травах бережно ходіть”.
І всі думки мої — в долині,
У тій далекій далині.
Де після ночі ранок синій
Збирає роси не мені…
The Grass of Childhood
The grass of childhood hasn't withered:
It's in the vale my heart can't leave,
Where Mother sun beams of the ether
Had bound into golden sheaves.
The grass of childhood won't wither:
Thus growing green through years' bars
It'll set at rest mists' heavy breathing
And it will shelter falling stars.
If my desire had its power
This grass would never fade at all.
I beg the rains, the pouring showers:
"Be careful with it when you fall".
And choosing roads without turnings
My thoughts go far away to meet
That native vale, where quiet blue mornings
Pick up the dew, but not for me...