Не дають мені покою міражі
У сні, чи на яву кохають люди
Здається лабіринтом це мені
Полином все заплуталося в груди
Кричать про міражі, що це обман
Іти до них можливо цілу вічність
Очей дурман.В душі стоїть туман
Наліво міражі, направо дійсність...
Гірчать, і в той же час стають солодкі
В сльозах, але сміються... От чудні
Такі ось міражі мої глибокі
Кохані мої, милі міражі