Погода нельотна, але не для сонячних справ

Вита Парфенович
Погода нельотна, але не для сонячних справ,
І я не очікую вже, що знайдеться таксі,
Годину чекала, і мій чемодан все чекав,
Але таке враження, що на таксі нині всі.

Подвійний тариф, і годину не їде ніхто,
Беру свій багаж, ледве стримую лайку і гнів,
І вже голосую обабіч дороги, авто –
Їх безліч, летять, зупинитись ніхто не хотів...

Стою, сподіваюся. Дужчає вітер і дощ...
Залежність – то гірше, напевно, ніж злива і грім,
Бува, від обставин, а чи від людей – хоч не хоч,
Залежність – найгірше, неначе удавка, батіг.

Погода нельотна, але не для сонячних справ.
І скрипнули гальма, спинилось одне авто,
На поміч мені, видно, Бог посланця послав,
Спинився один! Хоча міг не спинитись НІХТО!