Ти плачеш, небо, і краплинки сліз твоїх
стікають по моїм волоссю...
Я злизую їх з губ своїх,
смачні вони, а, може, то здалося?
Ти плачеш, небо, але я сміюсь,
я заливаюсь сміхом, мов причинна.
Я тішусь, небо, я живу!
Я жити на землі іще повинна.