Життя триває, усьому всупереч,
То словом б'єш, інколи й стискаєш меч.
І вже як ніби ти дорослий став,
І труднощів багато подолав,
Та дні минулі не дають заснути –
Старі гнояться рани незабуті.
І спогади тебе несуть у юність,
Де безтурботність, де чекають друзі.
Вінниця
21:12 31.05.2014