Ми зустрінемось завтра...Тобі посміхнуся привітно,
І Ти все зрозумієш без слів, без імен, без питань...
Зустріч в душі проллє нам любові божественне світло
Й подарує безмежність тремких і яскравих світань...
Ми зімкнемось серцями, щоб більш не згубитися в світі,
Ми впадемо у гущу бурштинових скошених трав,
І вдихнувши глибінь почуттів нерозтрачених митів,
Ти тихесенько мовиш: як довго тебе я чекав...
Наш роман стане схожим на кращі сюжети Фелліні,
Ми зтанцюєм на "біс" у багряному скверику блюз,
Ти мені подаруєш найкращії квіти осінні
І я ніжно і трімко до твого плеча прихилюсь...
І густий-прегустий кашеміровий шлейф саксофона
Ненароком серпанком легенько сковзне по плечах,
Чайна ніч обійме нас і місячна частка лимона
На прозорому дні феліжанки розчинить печаль...
Ми зустрінемось завтра...