ти не знаєш, скільки кольорів я змінила з того дня,
скільки разів зачинялась у ванній,
скільки сантиметрів відстригала,
як часто робила це через силу,
наскільки частіше робила це навмання.
я не знаю, скільки разів ти зарікався,
що це точно остання пачка,
скільки місяців не крутив у руках станок для бриття,
але кожного високосного року в п'ятницю тринадцятого травня
я йду в атб за блоком найдешевших цигарок і
пляшкою корони, дістаю з таємної кишені ключ,
вставляю його у замок, прокручую двічі за годинниковою,
заходжу в таємну кімнату з віршами
без рим і некупленими подарунками
і п'ю, щоб "у яких би світах ти не блукав,
якими б не носило мене місцями,
завжди спочивало в минулому все те,
що", п'ю, дістаю телефон.
зі святом.