Я сьогодні той птах, що знову навчився літати,
Я знайшов те крило, без якого не міг полетіти.
Я сьогодні бузок, що просто не вмів розцвітати,
І розцвів перед сонцем, що просто зуміло зігріти.
Я сьогодні дитина, що нарешті навчилась ходити,
Після сотень падінь - я піднявся, але божеволію.
Я сьогодні, мов книга, яку захотілось відкрити,
І очима, без слів, розказати любовну історію.
Я сьогодні художник, що пише останню картину,
Без якої минуле з майбутнім не матиме користі.
Я сьогодні - П'єро! І нарешті знайшовши Мальвіну,
Я дізнався, що щастя буває без докорів совісті.
Я сьогодні малюнок, що просто почав оживати,
І в кудочку, там зверху, так лагідно бавиться сонечко.
Я сьогодні людина, що просто навчилась кохати,
І з надією бути, споглядаючи вдома в віконечко.