А хмари - немов догана
За сонячність показну.
Коли на душі погано –
Цінуєш і мить ясну.
Шукають шпаринку очі,
Жаліються небесам:
Не хочеться проти ночі
Лишатися сам на сам.
Вдавати дзвінку, щасливу –
Хоч зовсім не до пісень.
А дощ – все того ж розливу -
Тримається день у день.
Буває таке і влітку –
Ні сонечка, ні тепла.
І схожа душа на квітку.
Чи... схожа колись була.