Вона стояла у притворі храму,
Молилась… Мерехтів іконостас.
Ще зранку відчинив послушник браму;
По церкві плив дяка тривожний бас…
Блаженний, хто від нині і до віку
Не зачерствів, хто крил не опалив…
Хто людям грішним ще із споконвіку
Любов в своєму серці запалив…
Любов до Бога і до своїх ближніх…
Душа ридала, не могла мовчать.
Над амовоном Дух літав Всевишній
І над Престолом - в сяйві - Благодать…
Засмучена душа скорбіла бідна,
Благала сердобольна у святих:
За сина, за cестер, за своїх рідних;
А ще – за Нього… Ні !!! А ще – за Них…
Ще зранку відчинив послушник браму…
По церкві плив дяка тривожний бас.
Вона молилась у притворі храму…
В огні свічок палав іконостас…
м. Кам’янець-Подільський.