***

Минають дні, минають ночі.
Сердитий вітер гне тополі
В цю чудову зимню пору.

Сміється жалібно дитя,
І вже не має вороття.

Ти прости мене,
Але залишилось мені піти
Туди, де тополі не гнуть,
Вітри не дмуть
Діти не сміються
Там люди гинуть.
Місце, де тебе нема.
Тебе забуть не зможу я.
Там Горе сміється.       
Недоля лютує
Недоля панує.

Тут крига не скресне,
Лід не замерзне.
Чую тут крик, але нема вороття.
Лиш твоє одне прощання-
 І повернулась б назад.
По шкірі паморозь пішла-
 І все повернено назад.