Чекає сива матінка вночі:
Коли це донька знову прийде в гості?
Душа сумує, телефон мовчить,
Суху долоньку під щокою мостить.
Хай пісня лине, лине в мамину світлицю,
Хай мою тугу мамі однесе.
Я прилечу, нап’юся знов з ії криниці,
Вклонюся в пояс:
- Дякую за все!
Знов я, невдячна, часу не знайду,
Все одкладаю зустріч, одкладаю.
Хоч знаю, що у тихому саду
Старенька мати донечку чекає.
Хай пісня лине, лине в мамину світлицю,
Хай мою тугу мамі однесе.
Я все ж прийду, нап’юся знов з ії криниці,
Вклонюся в пояс:
- Дякую за все!
Ой, мамо, мамо, матінко моя,
Я теж сумую, теж, моя рідненька!
Твої долоні пам’ятаю я,
І ти для мене зовсім не старенька!
Хай пісня лине, лине в мамину світлицю,
Хай моє серце мамі однесе.
Я прилечу, нап’юся знов з ії криниці,
Вклонюся в пояс:
- Дякую за все!
(Фото из интернета)