Над шляхом, при долині, біля старого граба,
де біла-біла хатка стоїть на самоті,
живе там дід та баба, і курочка в них ряба,
вона, мабуть, несе їм яєчка золоті.
Там повен двір любистку, цвітуть такі жоржини,
і вишні чорноокі стоять до холодів.
Хитаються патлашки уздовж всії стежини,
і стомлений лелека спускається на хлів.
Чиєсь дитя приходить, беруть його на руки.
А потім довго-довго на призьбі ще сидять.
Я знаю, дід та баба – це коли є онуки,
а в них сусідські діти шовковицю їдять.
Дорога і дорога лежить за гарбузами.
І хтось до когось їде тим шляхом золотим.
Остання в світі казка сидить під образами.
Навшпиньки виглядають жоржини через тин…
Перевод с украинского Светланы Груздевой:
Над трактом, при долине, у старенького граба,
где беленькая хатка стоит совсем одна,
живут там дед и баба и курочка их Ряба,
несёт лишь золотые яички им она.
Там полон двор любистка, цветут там георгины,
и, чернооки, вишни стоят, не переспев.
Качаются патлашки* вдоль каждой из тропинок,
и утомлённый аист спускается на хлев.
Приходит чьё-то чадо, берут его на ру'ки.
Завалинка пригреет... и долго так сидят.
Я знаю: дед и баба – когда у них есть внуки,
а не мальцы соседей шелковицу едят.
Дорога и дорога за тыквы уползает.
И кто-то нынче едет путём тем золотым.
Последняя, знать, сказка сидит под образами.
Привстанут георгины, заглянут через тын…
альфреско – стенная живопись водяными красками
по сырой штукатурке
*– травянистые растения с сердцевинками
из чёрных зёрнышек
Коллаж мой с рисунками Леонида Баранова