Война дремала в бороздах – воронках,
По графику тревожной ночи ход.
И раненый всё мечется впросонках,
Слезою жёлтой плачет небосвод.
Он жив, глаза открыты, не уснули,
К зрачкам прилипла леса глубина,
И захлебнуться в утренней лазури
Не позволяет полная луна.
На тучах – «Града» рваные удары,
Намокла степь, всё кличет медсестру…
Но черные слетятся санитары –
Воронам поле боя по нутру.
Щекочет пуля дуло автомата,
Сползает страх кровинкою с виска,
Война дремала в головах солдата,
В глазах у Божьей Матери – тоска…
08.06.16
------------------------------------
Дрiма вiйна, Людмила Юферова
Дріма війна у вирвах-ораницях,
За розкладом – чутка тривожна ніч.
Пораненому воїну не спиться,
Стікають жовті сльози зоресвіч.
Він ще живий, і очі ще відкриті,
Зіниці прикипіли до ліска,
І потонути в ранішній блакиті
Щокатий місяць хлопця не пуска.
Бредуть повільно «Градом» рвані хмари,
Спітнілий степ гукає медсестру…
Злетяться скоро чорні санітари –
Воронам поле бою по нутру.
Лоскоче куля дуло автомата,
Сповзає страх кровинкою з виска…
Дріма війна під боком у солдата,
А Матір Божа очі опуска…
http://www.stihi.ru/2016/06/07/8285
Примечание:
------------
Если непонятно выражение "в головах", то
"в головах"
В изголовье и т. д. Мать сидела в головах милых сыновей своих, ни на минуту не сводила с них глаз и не думала о сне (Гоголь. Тарас Бульба).