Було так цікаво в мандри вирушати
І свої пригоди потім описати.
По безкраїх землях рідної країни
Я ходив і їздив у ліси й долини.
Шлях чумацький в степу стелиться до краю,
Десь баштан зелений, вітер там гуляє.
Нічне небо ясне на горі Високій,
Найчистіша річка, що тече, в Європі,
Ти заходь у неї - дай душі свободу,
Пий в ній і купайся маючи нагоду.
У волинськім лісі ночі всі холодні -
Грійся біля ватри й потирай долоні.
А у місті Луцьку стоїть древній замок,
Там були музики - грали й танцювали.
Ну а місто Лева, давнє та яскраве,
Пам'ята Данила, діло його праве.
Ледь на захід сонця - вирина вистави,
Всюди спів лунає й вогняні забави.
Є де розгулятись в буковинськім центрі -
Можна проходити безліч кілометрів.
Ще я їздив в Київ просто погуляти.
Вихідні настали - час помандрувати.
Ще багато місць є, де мене не було!
Як не мандрувати - нанесе намулу!
Знаю, час приходить, щоб помандрувати,
І шляхів багато буду я ще знати!
16:07 25.04.2016
Вінниця