Так часто я бував у Львові,
Що, певно, вже не полічу.
Відбулось там подій доволі -
Писать до смерті не скінчу.
Ідеш по вулицях бруківці...
Трамвай раптово дзеленчить?
Сідай у нього на зупинці -
Буде екскурсія умить.
Поїдеш ти в середньовіччя,
Побачиш міста Лева шарм.
Не буде більше на обличчі
І тіні суму твого, й хмар.
На Личаківському безмовність -
Де розум спокій віднайде.
Скульптур побачену холодність
Вже не відчуєш більш ніде.
Там Федоровича друкарня,
Тут Лиса гора височить.
То тут то там стоїть кав'ярня,
Ну а душа в Криївку мчить.
Музики грають вечорами,
На площі ринок фаєр-шоу,
Тут розважальні всі програми -
Аби тільки своє знайшов.
Львів шоколаду є столиця,
В повітрі кави аромат,
Ну а в бандерівській Криївці
Націлять в тебе автомат.
А після того, як ти вип'єш,
Спускайся зразу у метро.
Із москалів всю душу виб'єш -
Там русофобії ядро.
Щось чудернацьке та незвичне,
Такого більш ніде нема, -
Це місто левів є величне,
Їх тисячі тут, зокрема.
"Тут атмосфера незабутня" -
Навіки я запам'ятав.
До левів тягне незворотньо,
Там спокій душу огортав.
Вінниця
22:00 29.04.2016