Сон дрімко біля вікна ,
Ліжечко , кімната ,
Спить малесеньке дитя,
А поруч звірята.
Чебурашка , слоненя,
Крокодил , акула ,
Лише Бетті - мавпеня
В куточку забули.
Сиджу на підлозі,
Сумно так мені,
Невже я набридла ,
Владику , тобі.
Може завелика
І разом нам тісно,
Наодинці не засну
Я нізащо , звісно.
А він спить , мене не чує
Ніч казкові сни малює.
Крізь шпаринку у дверцята
Зазирнула ненька ,
Спить уже моє дитятко ,
Котусик рідненький.
Поправила покривало ,
Так ніжно цілує ,
Посміхнувся … мабуть й досі
Слоненят рахує.
Бетті , а чому ти долі ,
Напевно упала?
Що про мене всі забули
Матінка не знала.
Посадила мене в ліжко ,
Стало радо так мені.
З друзями кружляти буду
У казковому я сні.
А у ранці усі дружно
Заправимо постіль,
На видному місці сядем
Як почесні гості.
Всі в рядочок:
Слоненя , чебурашка,
Потім я,
Крокодил , акула .
А про те , що сталось вчора
Я уже й забула.
А Владусик пам’ятає ,
Обійма …й тихенько
Каже : «Вибач мене Бетті,
Ти така м’якенька» !!!
12.06.2016