Ельміра Ашурбекова
ТУТІ-БІКЕ*
З циклу «Дербентські сонети»
— Хай краще нагла смерть уб’є мене,
Аніж спізнати ганьбище** гірке,
Хай краще брата меч наздожене! —
Сказала війську так Туті-біке. —
Хан Фаталі в обладу дав Дербент,
Щоб піклувалась ним в часи скорбот,
Присязі вірна, в болісний момент
Нізащо не покину свій народ.
Тож бийте ворогів, — її слова, —
Лише прошу: щадіть Емір-Гамзу,
Хай біла хустка*** голову вкрива,
В собі сховавши сестрину сльозу.
Не кину війська в розпалі нашесть,
Понад усе в житті для мене — честь.
Переклад з табасаранської —
Любов Цай
http://www.stihi.ru/2016/06/10/2238
***
* Туті-біке — правителька Дербента (друга половина XIX ст.), дружина Фаталі-хана, правителя Дербентського і Кубинського ханств, сестра Кайтагського уцмія Емір-Гамзи.
** Задню браму Дербентського муру в народі називали «брамою ганьби» через те, що нею під час загрози правитель міг втекти з міста.
*** Біла хустка — символ чистого сумління і відсутності скорбі (на противагу чорній, що тут символізувала б жалобу Туті-біке за її братом Емір-Гамзою).
Иллюстрация: муж Тути-бике Фатали-хан.