Побачів тебе я у сутінках саду,
Сумна й загадкова тоді ти була.
Той погляд мені залишила назгадку,
Шалена, ти душу мою здобула.
За що ти вбиваешь своєю красою?
Я спогадів раб та кохання я слейв!
Банально хочу засинати з тобою,
Інакше я просто згоню себе в грейв.
О бейбі! ти мрій моїх радість і світло,
Я всього себе тільки тобі беріг!
Чекати на міракл, чесно, набридло.
Шукав я, не спав я, знайти я не зміг.
Ото тільки раз прогайнула і щезла.
Я в тому саду збожеволів дєжуріть!
Мене сутінковим вже злодієм крестять
Ком бек ту мі лав, я навєкі твій Шурік.