Терни життя

Виктория Гребенюк Роженкова
Промайнула пора золота,-
Теплі ночі і ранки духмяні...
Де поділися юні літа?..
І цілунки твої полум'яні...

Зачастили дощі проливні,
У акордах осінніх мій щем...
Сумно стало і прикро мені,
І я плачу разОм із дощем...

Свіжий вітер холодить долоні,
Душа втратила ціль майбуття...
Відчай міцно тримає в полоні,
І кидає  у терни життя...
21 06 2016 р
Вікторія Р