без пана

Канан
Чи уявлялось дурням взагалі
Що здох, нарешті, чахлик невмирущий?
Нема кому штовхати в райські кущі
Різдвяний, заморожений конфлікт.
Що вже нема для кого бідним дурням
Співати всеосанні молитви,
Крутить на кухнях кукіші фігурні.
Чи уявлялось вам, що дурні ви?
Що ваше лячне, палене життя
Вже більше ні від кого не залежить,
А ваш гламурний і мінливий стяг
Віщує самоспалення пожежу.
То щастя ваше, що не той вже світ,
І вас ніхто не прийде убивати.
Самі ж і спалите смердючу хату,
Святкуючи всі спаси на крові.