Шоб заснути поряд з тобою - хоча б десь, хоча б просто будь-де,
Я готова усе перетнути, хоч машиною часу в Осон.
Я в тобі щодня відкриваю кожну з могутніх Бургундій,
Та наразі сідаю у потяг, і на мене чекає Херсон.
Якщо треба було б, зореліт мій відніс би аж до Сатурна,
І я бігала б кільцем босоніж, як оформлювач у совбез,
Я зібрала б кармічні бонуси, щоб не думав ти, що задурно
Я шукаю хоча б єдину із твоїх таємничих адрес.
Я наїлася вже дивних ягод, всіх корисних годжи й асаї,
І єдине, чого я хочу - взяти пляшку терпкого Горді
І сидіти з тобою у парку у Херсоні, не у Версалі,
Там де люди, мов, горобина у яскравих одежах в річпорті.
Спробувати подолати море, цілувати медуз в парасолі,
Бавитися наче діти і питати тебе: подолав, ні?
Так, щоб потім писали історики про двох телепнів у Херсоні,
Що поводять себе мов медузи, мов безсмертні та вільноплавні.
І зробити якийсь новий винахід, про який не знав навіть Тесла,
Танцювати поміж будинків, вкрасти єнота з зоопарка,
Щоб нарешті вже розчинитися в одне одному серед мистецтва,
І під ранок купити ще пляшку закарпатської міцної кадарки.
Щоб прокинутись поряд з тобою - у квартирі, готелі, наметі,
Я готова летіти будь-куди, я готова долати кордони,
Аби тільки нарешті стрілися поміж офісних клерків й естетів,
Аби потім писали історики про двох телепнів у Херсоні.