БОЖА ПТАШЕЧКА
Мила, сіра пташечка -
Сонечко ясне,
І хоча малесенька -
Співом душу рве.
Мов вона все знає,
Все „ку¬-ку” гукає,
Доленьку жаліє,
Жалібно співає.
Ой же ти, зозуленько,
відлітай у ліс
Та пробач, гарнесенька,
Що печаль приніс.
Не кукуй ти більше
Про моє життя,
Воно не найгірше,
Ніж всі набуття.
І не рви ти серденько
Співом у гаю,
Чарівна пташинонько
В сонячнім краю.
Ой, поглянь: тополеньки
Мило шелестять,
Щиро звуть до поленька,
Де вітри шумлять.
Там і наша річенька
Стрімко з гір біжить,
Срібна та блискученька
Дзвіночком дзвенить.
Зраночку-ранесенько
Полечу і я,
Щоб з нами; тихесенько
В спів ввійшла земля.
Вона наша матінка,
Народила нас.
З усіх краща любонька -
Рідна повсякчас.
Пісня колискова
Щира в кожну мить,
Для мене священним
Променем горить.
21.11.2011
Зб.7 с.20-21