На просторі розгорнуто крила…
Кажани, наче птахи літають…
У пітьмі чи у сутінках сірих
Долучають охочих до таїнств…
Не лякливі шукають нагоди,
Щоб відкрити незвідане досі,
Й потрапляють в дива і пригоди,
З кажанами здіймаючись в просинь…
Десь далеко, між гір, у печерах
Кажанова поважна громада
У леткій і легкій атмосфері
Оприлюднює юним поради:
«Ми не терпимо Сонця і світла,
Але маємо Світло у грудях.
Нам у темряві чутно і видно
Те, що часом, не відають й люди…
Хай живеться вам вільно і просто.
Все, що є, буде завжди відкрите.
Все, що треба, відбудеться вдосталь.
Вам даровано – в Радості жити.»
Можна в сірість повірити й стати
Тінню сірої миші у нірці,
Можна сірим на крилах літати
І сміятися вгору до зірки…
Кожен має життєву нагоду –
Де навчитися, як виростати…
З кажанами летючі пригоди
Відбуваються радісним святом…
24.08.2015