До алкоголю руки не дійшли,
Вуста ж бо прагнуть линути до тебе,
Мені здалося, ти мене лишив,
Тоді, коли на сході сонце з неба.
А ще здалось, ти мене покохав,
Як поглядами стрінулись ми вперше.
Чи то був сон, чи ти мене узяв
І пригорнув, а, може, дотик бреше.
Спиняю час, беру його собі,
Одну годину додаткову в році,
І вистачить, щоб статися весні,
А ти іди, а то спинивсь на полукроці.