Що може бути ближчим за любов,
Яка є тихим і безмежним сяйвом,
Свідомість вивільняє від оков?..
Для неї і слова зізнання - зайві.
Що може бути легшим власних мрій,
Які птаха;ми досягають неба,
Запалюють вечірні дві зорі:
Одну для мене, іншу же – для тебе?..
А що дорожчим є, аніж добро? –
Ціни його ще й досі не розкрили...
Як життєдайне і міцне ядро,
Воно і в пеклі зберігає силу!..
Як сонце, що вершить усе нове,
Віддаючи енергію клітині, –
Вкраїна наша світлістю живе!
Бо іскорки зоріють в ній понині.