А осінь переплутала дороги...
У Львові липень – наче восени.
І осінь – попри всі перестороги –
жовтневе щось наспівує мені.
Я слухаю, та слухати не хочу.
Коли ти липень – то вже липнем будь.
Неначе липню осінь хтось наврочив:
у липні – влітку! – про тепло не чуть...
У липні парасольку не забуду.
Нема довіри до липневих злив.
У липні – жовтень? Дяка, що не грудень...
За будь-яких обставин: Львів – то Львів...
***************************************************