…в падінні без меж у невидимий світ
невпізнані інші, як ми із тобою
швидкого шукаємо скінчення бід –
не хочемо буть програвши героями…
навіщо терпіння, коли всі замінні,
поразки помітніше всяких прозрінь…
бува випадковість втрачаєш безцінну
кружляючи в танці німих сновидінь
ти чуєш, як тиснуть на тебе і люди, і стіни?..