Я писав на підвіконні
про людей короткий вірш.
Божа Матінка з ікони
не питалась «чом стоїш».
Бо ні в кого не питає.
Бо уже чимало літ
мовчки просто відчуває,
як біда в людей болить.
Все негаласливо. Рівно.
Тільки погляди кричать.
Люди небагатослівні.
Та ікони, що мовчать...