Соняхи квiтнуть,
мальви буяють –
лiто нестримне.
Вікторія Мерисабель
Квітують густо мальви біля тину
і соняхи буяють на горОді,
а поряд з ними молода дівчина,
густу картоплю поле на природі…
В одній білизні, з русою косою,
махає сапкою, аж курява летить.
У талії – зрівняється з осою,
але робота, ніби борщ кипить.
А біля річки, прямо під вербою,
відкривши рота всівся молодик.
Милується роботою такою,
у посмішці розплівся його лик.
Вікторіє, пиши хороші вірші,
натіпаєшся потім конопель.
Поезії не учать в жоднім виші,
але ж ім‘я твоє – Мерисабель!
22.07.2016