http://www.stihi.ru/2016/07/20/10037
Оригинал:
І у тебе, і в мене за плечима – самотності наші.
Дві надійні хатинки. Чотири надійних плеча.
І ніхто вже із нас непродумане слово не скаже.
Нам і так непродуманих слів у житті вистача.
А самотності наші готові до ревнощів завжди.
І достатньо з'явитись комусь, з ким ідемо на «ти»,
як самотності наші одразу дають нам поради,
щоби ми не лишили самотності на… самоті...
Нам вже час зрозуміти, що наші самотності – лихо.
Це вони удають з себе друзів, а справді – не так...
Ми залишимо їх, ми підемо від них – разом, тихо.
Щоби нашим самотностям вже не знайти нас ніяк...
Перевод с украинского Светланы Груздевой:
За плечами у нас, милый друг, одиночества наши.
Два надёжнейших дома. Четыре надёжных плеча.
Непродуманных слов, я надеюсь, мы оба не скажем:
Нам хватило и тех, что сказали с тобой сгоряча.
Одиночество ревностью в нас обратится при этом.
И достаточно видеть, что ты улыбнулась не мне,
как тотчас же оно предлагать начинает советы,
не оставили чтоб одиночества… наедине…
Всё же время понять: одиночества, в сущности, лихо:
Набиваются с дружбой… на само-то деле не так…
Их покинем давай и уйдём от них – вместе и тихо,
Чтобы, как ни старались, но им не найти нас никак…
Благодарю за аватар Автора