(Вільний переклад з російської на українську власного вірша
"Луч прзренья")
Там де сонця вінець, є над прірвою храм...
Глянув с болем творець: війни, кров на землі...
ніби шрам...
А у храмі стояв
На колінах "сліпець
Склавши руки благав:
- Мій всевишній отець,
Нам прозріння пошли,
Віри дай нам ковток!
Щоб посіви зійшли,
щез облуди пісок.
Дай почути, Господь,
Голос твій крізь туман!
І очиститься плоть
Від страждання і ран.
Творець:
- Страх і зло відпусти!
Сумніватись покинь!
Із молитвою йди
В чисту, праведну синь...
Хрест свій гідно неси!
Віра - світло твоє!
Не соромся сльози
І повір , що я є!
Промінь серце торкнув...
Впав додолу " сліпець":
- Віру в душу вернув,
Мій Всевишній Отець...
Оригинал.
Луч прозренья
Вдохновением послужила песня "Молитва старого монаха"
в исполнении Юлии Славянской.https://www.youtube.com/watch?v=a1kfDiGcnHE
Там, где солнца венец, над обрывом есть храм...
Смотрит с болью Творец: войны, кровь на земле ...
Словно шрам...
В старом храме стоял
На коленях "слепец".
Небеса умолял: -
Мой Всевышний Отец,
Мне прозренье пошли,
Дай мне веры глоток!!!
В недра нашей земли
Брось надежды росток!
Дай услышать, Господь,
Голос твой сквозь туман!
Пусть очиститься плоть
От страданий и ран...
ТВОРЕЦ:
- Отпусти свою месть!
Без сомнений живи,
И поверь, что я есть,
Помолись - возлюби!
Луч прозренья скользнул...
Рухнул наземь "слепец":
- Свет мне в душу вернул,
Мой Всевышний Отец...