Мені 15р у 1974р.
Завжди не могла зрозуміти, чому усіх оточуючих хвилює, що хтось не одружений або заміжня. Чому не можуть залишити у спокої когось, хто залишився один після смерті коханої людини і не хоче створювати нові відносини. І знаєте сьогодні прийшло розуміння цього феномену... Людям просто погано, коли хтось щасливий у своїй самотності. Вони просто не можу пройти повз, щоб іншим не допомогти знайти когось, хто допоможе їм знову страждати. Чому страждати? Тому що любов це як правило не радість, а біль, страждання.
Я чотири роки тому отримала розлучення з другим чоловіком. Я була просто щаслива своєї волі. Але пройшов якийсь час і мої сусіди, друзі, сім*я помітили, що я стала молодіти... ну просто розквітати і почалося... усі навколо стали переживати про моє здоров*я,.. самотність та інший бред.
Молоді чоловіки вважають, що я повинна від щастя стрибати, що вони мені пропонують зустрітися і поспілкуватися. Мої однолітки і старші готові обдарувати емоціями, зігріти добрим словом. Ну це ви круто себе оцінюєте. Це я можу зігріти увесь світ своїм добрим словом і подарувати емоції. Мене лікувати і рятувати не потрібно. Я сама це роблю для себе.
Сьогодні у чаті "Хочу спілкуватися" у Однокласниках один мій земляк з Красноармійська написав мені, що готовий щось створити для мене.. типу щастя і іншого. Написав три номери телефону. Фото показувало симпатичного чоловіка, але з таким похмурим і сумним поглядом. Я йому щось відповіла. Він потім написав щось про те, що я не хочу бути щаслива у парі.
Я зрозуміла, що він один з тих, хто не хоче зрозуміти, що є люди, яким мізки не зносить без сексу. Пізніше я побачила його повідомлення ще про щось. Мене це посміхнуло і я вирішила подзвонити йому на 050... Він видно багатьом розсилає подібні пропозиції. Чому так пишу? Він не міг зрозуміти, хто йому дзвонить. Довелося зачитати його повідомлення про поговорити у живу. Він перебив мене і став розповідати про онкологію, про можливість захворіти у моєму віці без контакту з чоловіком... я спробувала заперечити, але цей розумник перебив мене і повторив знову свою розповідь про онкологію. У мене виникла думка, що з того боку мною намагаються маніпулювати, а я цього терпіти не можу. Я узагалі не люблю, коли мене перебивають і не дають закінчити думку. Закінчилося усе тим, що той чоловік розлютився і обізвав мене дурепою.
Пишу для усіх читачів, які є в Контакте, Мій Мир, Фейсбук, Твітр, Гугл і ОК ... хлопці, зі мною і з моєю онкологією усе добре. Мені 57, а моє самопочуття дорівнює 25 річній жінці. Правда зуби не хочуть рости, але якщо раптом виростуть, то я одразу зроблю фото з новою посмішкою! І хлопці, мені не страшно спати одній і нерви не хочуть, щоб якийсь розумник ними командував і розповідав, що він нас ощасливив. Це жінки допомагають чоловікам бути здорові і жити довше, а не навпаки ...
продовження у
Алые Паруса Письмоносицы, 2016.06.29