Суламіфь7. Сільське – http://www.stihi.ru/2015/08/22/5261
Поетичний переклад.
Іскрить вечірньої зорі кресало,
Зітхають ставні, плине ночі тінь.
Укрились мальви ніжним покривалом,
Чекають осінь, глядючи крізь тин.
Передчуттям просвітленим нудиться
Вагітна, відволожена земля.
Село, як пишнотіла молодиця,
Милується на золоті поля.
Гарячий серпень на любов багатий –
Бракує молодим ночей дзвінких...
Обранця вже ведуть свати до хати,
І вистилають долю рушники.
Від кумоньок ганьбу почуєш зразу,
Гарбуз не заховати під сідлом.
Слух від криниці аж до перелазу
Мчить трійкою швидкою напролом…
Сідає сонце – кругла паляниця –
В обіймах пісні, щастя і роси.
І серце літа радістю іскриться,
У променях сріблястої краси...