Так ніби то все погано:
робота – лайно, нема грошей,
жінки вже не помічають,
(ну майже не помічають..:))
виносить мозок андроїд,
спека, що зветься літом,
наплодила тіток з целюлітом
і молодиків в капелюхах,
і всі, блін, такі загорілі
і пиво всі п`ють постійно,
а ми їдем з доцею центром,
а ровер вищить, наче сука,
бо гикнувся зовсім підшипник,
аж раптом, як йобнуло в небі…
і декілька крапель впали,
ми вирішили тікати,
ну, від гріха, додому,
так я надавив на педалі,
що бідна дитина просила:
«Папа, нє нужно так бистро!»
а я їй казав: «Не бійся,
то бог Перун жбурляє
блискавки – стріли на Землю,
знищує усіляку гидоту,
а нас він з тобою не скривдить,
бо ми ж таки є його діти…
і як ми доперли до хати,
я випив за його здоров`я
а потім налив ще склянку
за всіх українців на світі.