Ризотто

Клавдия Дмитрив
Приїхала донька додому в відпустку…
Одягнула  запаску, а на голову - хустку.
Їсти буде вона нам усім  готувати,
І хоче усіх нас чимось здивувати.

Каже:" Зварю я сьогодні РИЗОТТО…"
Й по телефону сказала вже "ПРОНТО".
З жінкою поглядом ми тут зійшлись
Й на всякий випадок води напились.

Пішов я до стайні,а жінка по дрова.
Подивився,що робить у стайні корова.
А донька тим часом на кухні чаклує,
Й ГРИЗОТУ якусь на обід нам готує.

Прийшов той обід і ми сіли до столу…
Траву кладе донька ,а каже РУКОЛУ.
Чекаєм, коли вже ГРИЗОТУ дадуть…
Та СЛИВКИ якісь на тарілці несуть.

Подала ще рис з перцем й помідором,
І запах від нього пішов цілим двором.
З’їли ми рис, скуштували і СЛИВКУ…
Поправила донька,що їли ОЛИВКУ.

Гадала ж бо донька - покотиться слина,
А далі згадала,що ОЛИВКА - МАСЛИНА.
Я розкусов,а вона ,як тернина,
Й такої ж бо думки вся наша родина.

Питаю я доньку :’’Де тая ГРИЗОТА?’’
Показала на рис й каже:’’ То є РИЗОТТО’’…
Перчину,помідор,кукурудзи  додала,
Й рисову кашу ГРИЗОТА назвала.

За обід я подякував доньці і кажу:
"Тепер   і сусідам своїм я розкажу,
Як донька ГРИЗОТУ смачну зготувала,
Й СЛИВКАМИ,як терням,нас теж частувала".

ПРОНТО,ГРИЗОТА,СЛИВКИ і РУКОЛА…
Де ж то у нас  є така школа,
Щоб вивчив слова,як все те називати,
Чим буде донька нас щороз дивувати…

12.08.2016 р.