Життя прожить - не поле перейти

Елена Борисенко 5
"Життя прожить - не поле перейти,
Ще важче долю сонячну знайти" -
Так говорила матінка колись -
"Іди, дитинко, та не оступись".
Я крокувала шляхом між зірок.
Упевненим, твердим був кожен крок,
Бо подумки зі мною ти була,
Мене ти, мамо, по життю вела.

         Приспів:

Ти вкривала мене лебединим крилом,
Зігрівала своїм материнським теплом,
І для мене несла світле сонце в очах,
Та молилась за мене в своїх молитвах.
Припаду до натруджених лагідних рук.
Хай між нами ніколи не буде розлук.
Притулюсь до грудей, поцілую в уста.
Ти, кохана матусю, для мене свята.

Кажу дитині мамині слова,
Її молитва в серці ожива.
Моя любов для доньки оберіг,
Я жду її з далеких тих доріг.
Яким важким не буде її шлях,
Та з нею поряд завжди у думках,
Надією і Вірою жива
І вже для мене ніжні ці слова.

          Приспів: