Поклич мене далеким ехо
із паралельного життя.
Луна доходить в небуття
і розбивається об кручі.
І схопить світ за руку рвучко,
і вмить поверне будні днів.
І вмить зірве усі орбіти,
гвинти і шайби...
Циферблат
нам стане ворогом скрипіти,
Цокати
відіб'ють наш час,
а я не стомлююсь гукати...
тебе...
крізь всі свої життя...