Духовна чистота
Дитинства з юністю розквітлий сад
на те, щоб не забулися повіки.
А яблука дозрілі й виноград –
уже нам, літнім, як надійні ліки.
Ні хвилі із минулого назад
ні знахар не поверне, ані лікар,
кого не пощадив життєвий град,
зробивши сивобровим чоловіком.
Солодке чи гірке життя – все ж дар,
що ним належно треба дорожити,
не збільшуючи армію нездар.
Часом дурним відомі знамениті,
не кажучи про тих, що при кориті,
чи хто в царя чужого – яничар.
–––––
©Анатолій Загравенко