Кохана

Евгения Кобикова
Кохана.

Ти- Роксолана! Поміж  безлічі  рабинь
в набігах пійманих - найперша.
Твоіх очей небесна синь
з лукавим розумом султану сплели  вершу.

Не за красу і тополиний стан
тебе кохав, так вірно і безтямно.
За що ж? Того він й сам не знав.
Йому з тобою небо сяяло безхмарне.

Всміхались   квіти  східному владиці. 
Співали  солов'і  й дощі схилялись ниць.
Краса  і мудрість украінськоі дівиці
йому  з Божественних  дарована десниць.

Тебе впустив у сердце, в розум чистий..
Шептав  довірливо і ніжно - Роксолана...
Та не тому, що гарна і речиста. 
Для  нього, просто, ти була -Кохана...

8 серпня 2016 р