Мороз тріщить і вкрита білим,
Стоїть серед снігів одна.
Немов би посварилась з милим,
Та вибігла із-за стола.
Стоїть мов наречена в сукні,
Не в силах скинути фату,
А на весіллі, хто присутні,
П'ють, та й не бачать втрату ту.
Берізонька, хто твій коханий?
Чи той за кого заміж йдеш?
Чи може той, що з горя п'яний?
З ким своє щастя ти знайдещ?
Хто тебе мила приголубить
Та буде на руках носити?
А хто красу твою загубить
Та змусить сльози гіркі лити?
Кого, Лебідко, ти чекаєш
Серед зими, серед снігів?
Мабудь сама того не знаєш,
Хто тебе серцем би зігрів.