Просто світ перестав існувати поруч з тобою!
І хороші думки, з цього часу, вважаю не марними.
Всі, несхожі на тебе обличчям, покрились пітьмою,
Всі, несхожі на тебе – не будуть для мене бажАними
Просто час пролітає так швидко, що я не встигаю
Розказати про все, що так лагідно в серці жевріє.
Показати безмежну надію, яку я плекаю,
І рАзом з тобою відправитись прямо у мрії.
Просто я не навчився словами казати «Кохаю».
Адже вчинки мої час від часу за себе говорять.
І немов на пелюстках ромашки про тебе гадаю:
«Любить? Не любить?» Та мене це з розуму зводить.
Просто іноді треба задатися вірним питанням:
«Кого мені хочеться бачити в старості поруч?»
Адже тисячі друзів не замінять щире бажання,
Прокинувшись вранці, побачити щастя ліворуч.