Незнайомцю...

Екатерина Жиленко98
Розкажи мені свое життя,
Наче книгу відкриваю збору.
Нам навіщо літня маячня?
Я люблю всіляку буття пору.

Таемниці стало відкривай,
Стану я тобі найближча.
Гріх неначе з серця відпускай,
Донизу летить хай чорна птиця.

Я не знаю: хти ти, де ти жив,
Чи погана, славетна людина.
Ти сьогодні з мною в світі плив-
Найдорожча стала ця хвилина.

І нехай забудеш ти мене...
Людям неважливо: хто ти, де ти.
Всім цікавіше лише одне:
Зможеш відстояти і не дати себе зжерти?