Осінь наближається...
Дощі омивають обістя,
осіні руки протягують
долонями вниз, як жінки.
Хмари небо затягли,
як в надвечір'я,
неспокій на Душі.
Вересень літу дихає в спину,
не має зупину,
бо воно йому наснилось,
як та жарина.
Потихеньку спливає мій вік,
то й чекаю осінь з радістю
кожен рік.
Вы можете прослушать данное произведение на канале автора: https://youtu.be/l_YVlOZdTvg