Зізнання Осені шепоче Явір,
Весь світських переповнений манер.
Закоханий давно. В його уяві
Веде її він на новий пленер.
Тендітна, кольорова, промениста,
Сміється і кружляє у танку.
Зробивши з листячка комусь намисто,
Його лишає потім на кілку.
Щороку Явір Осені радіє.
Від того щему знов душа жива.
І кожної весни він зеленіє,
Для зустрічі нової ожива...
19.08.2016