Торкнулась осінь, лагідних очей.
Вона так легко подихом війнула
Що пам'ять літніх , зоряних ночей
Мене, мов крилами - голубка огорнула…
Ти пивши каву , мріями блукала
Краса твоя, мов квітки пелюстки
Ти мені юність, світлу, нагадала
Шепнули очі, все нам до снаги….
Духмяна кава ……вже зоря ставала
А ми розмову тихо так вели
Про те що щастя нас отак спіткало
Які щасливі, Боже, ми були…
Нехай торкає осінь твої очі
Та їх красу вона не спопелить
Бо бачу в них кохання я дівоче
Яке стрімкою, річкою біжить….
20.08. 2016г
А.А.Тарасенко…..