Загасло кохання як полум’я свічки
І в серці, як віск, розтануло вмить
А потім з очей , печаллю пролилось
В душі пустота, лише вітер шумить
Не вітер, то пам’ять, то спогадів мари
Танцюють в уяві, сумний полонез
Химери і феї, плетуть свої чари…
І образ коханий, як марево щез…
Загасло кохання як полум’я вночі
І серце як віск, розтопилось в душі
Як повінь печаллю наповнились очі
І потім дощем пролились у тиші